Політика: Тарас Кремінь — зміни в системі освіти

Тарас Кремінь

Народний депутат України Тарас Дмитрович Кремінь: «Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості…»

Голова підкомітету з питань дошкільної, загальної середньої, інклюзивної освіти, а також забезпечення реалізації права на освіту осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія. Територія проведення антитерористичної операції та територія населених пунктів на лінії зіткнення, Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. Тарас Кремінь розповідає про особливості змін в українській системі освіти, олімпійські досягнення українців. Національно-патріотичне виховання молоді та збільшення спортивної потужності держави.

Закон про освіту та перші позитивні зміни

Як ми знаємо, у вересні 2017 року прийнято закон України «Про освіту». Він передбачає кардинальні реформи в діяльності нової української школи уже з 1 вересня 2018 року. Компетентнісний підхід у навчанні, перепідготовка учителів, підвищення якості освіти, в тому числі для дітей з особливими освітніми потребами. Посилення статусу державної мови, підвищення платні на 75%, автономія навчальних закладів, нове освітнє середовище – це ті ключові зрушення, що закладені в тіло рамкового закону.

Бюджет освіти на 2018 рік безпрецедентний у порівнянні з минулими роками і складає майже 222 млрд гривень.

Понад 32 млрд гривень виділено на фінансування закладів вищої освіти, у тому числі 4,7 млрд – на стипендії. Понад 180 млрд грн піде на інклюзивне навчання, а також на старт нової школи, тобто придбання меблів, обладнання тощо – це ще 1 млрд 369 млн гривень.

Близько 100 млн гривень виділено на модернізацію закладів професійно-технічної освіти, підтримку важливих для розвитку української економіки спеціальностей, та ще 500 млн гривень – на підтримку дітей з особливими потребами.

Це надзвичайно позитивна динаміка, яка говорить про професійний підхід міністра науки і освіти України Лілії Гриневич, яка спільно із нашим Комітетом робить все можливе для реформування освіти.
І це – тільки початок кардинальних змін. Зараз на порядку денному – закон «Про професійну освіту», якій повинен вдосконалити якість фінансування та підготовки робітничих кадрів, а також внесення змін до закону «Про вищу освіту», згодом – рух назустріч закону «Про загальну середню освіту».

Читайте также:   Обновленные ПДД в Украине (инфографика МВД)

Труднощі, які виникають при організації ЗНО на Донбасі

Перша проблема – в особливостях реєстрації через Інтернет, перетину кордону, супроводі дітей із особливими освітніми потребами. Друге – це пряма участь дітей регіону в пробному тестуванні. Цього року величезна кількість школярів з окупованих територій і прифронтових районів країни стане студентами наших ПТНЗ та ВНЗ, в тому числі завдяки підтримці МОНу, комітету, а також енергії Ірини Жданової та її ГО «Відкрита політика». Так, вступники зі сходу можуть скористатися спрощеною процедурою вступу, тобто без ЗНО, паспорта, атестата – через освітні центри «Донбас-Україна» – та отримати свідоцтво (9 кл.), атестат (11 кл.) державного зразка.

У 2018 році «Донбас-Україна» працюватиме з 4 червня по 28 вересня (вступні іспити проводяться до 26 вересня). Для того щоб вступити на бюджет, необхідно подати документи до 20 липня, усі вступні іспити завершуються 26 липня. Іншими словами, система освіти виконує, крім іншого, реінтеграцію нашої молоді, дозволивши реалізувати право на здобуття якісної освіти.

Якість місцевої політики повинна впливати на те, щоб українська молодь з усіх регіонів країни складала ЗНО і навчалась в Україні. Для цього ми будемо переглядати розмір стипендій, підтримувати талановиту молодь, вирішимо питання із державною підтримкою будівництва студентських кампусів, залучатимемо кращу професуру.

Окрема сторінка діяльності наших університетів – політика інтернаціоналізації освіти. Так, дякуючи директору Українського державного центру міжнародної освіти МОН України Олені Шаповаловій, за останні роки суттєво збільшено частку іноземних студентів у наших ВНЗ, яка складає 64066 осіб із 147 країн світу. Фаворити – Азербайджан, Індія, Туркменістан, Марокко, Грузія, Нігерія, Йорданія, Узбекистан, Китай, Єгипет. Крім того, проведено Перший Український форум міжнародної освіти.

Підготовка до нового навчального року

Відповідно до концепції Нової української школи та стратегії Національної ради реформ, в Україні освітні реформи – пріоритет держави. Це, крім згаданого, добровільна сертифікація, підвищення соціального статусу вчителів. Школи мають стати максимально самостійними в усіх питаннях, починаючи від вибору програм, підручників до організації харчування.

Важлива сторінка реформ – пілотування 100 експериментальних опорних шкіл із фінансовим забезпеченням їхнього розвитку. Крім того, важливою є концепція Нового освітнього простору у 200 школах України, в 50 з яких будуть пілотувати інноваційні навчальні програми концепції «Нова українська школа».

Читайте также:   Суд против Гройсмана продолжится 29 ноября

У 2018 році, вперше за роки незалежності, Україна бере участь у міжнародному оцінюванні якості знань PISA–2018 за трьома критеріями: читацька, природничо-наукова, математична грамотність. Ці функції покладено на Український державний центр оцінювання якості освіти, який, як ви знаєте, відповідальний і за ЗНО.

Одна з ключових задач реформ – максимально приблизити освіту в школі до дітей з особливими освітніми потребами. Нещодавно в Києві відбулася Всеукраїнська конференція за участю генерального директора директорату інклюзивної та позашкільної освіти Лариси Самсонової, виконавчого директора Благодійного фонду Марини Порошенко Уляни Пчолкіної, учительства з усіх куточків держави. Важливо, що цей напрямок реформ підтримав і всесвітньо відомий громадський діяч і письменник Нік Вуйчич, який відвідав Україну та пообіцяв долучитися до розробки програми протидії цькуванню в школах.

Про розвиток спорту та олімпійські досягнення українців

Стратегія розвитку професійного, непрофесійного, олімпійського та паралімпійського видів спорту в Україні набула нових імпульсів завдяки професійним підходам Міністра молоді і спорту України Ігоря Жданова.

За результатами 2017 року, українські спортсмени на найвищих спортивних змаганнях здобули близько 3 тисяч медалей, з яких 1349 – золоті. Олімпійці взяли участь у 707 змаганнях, з яких 34 – це чемпіонати світу, 64 – чемпіонати Європи, 7 кубків світу, 7 кубків Європи. Важливе досягнення – це Всесвітні ігри у 2017 році, на яких українці потрапили до п’ятірки найсильніших команд планети. Україна посіла друге місце на Дефлімпійських іграх – 2017, здобувши 99 медалей, 21 із яких – золота. Пишаюся своїми земляками-миколаївцями. Олександр Абраменко виборов «золото» на своїй четвертій у житті зимовій Олімпіаді, а дебютант Максим Яровий – «золото» і «бронзу» на Паралімпіаді. Дякуючи прийнятому нами бюджету, а також державницькій позиції міністра, наші спортсмени вперше за роки Незалежності тепер мають можливість кращих спортивних зборів, висококласного спорядження, оплати праці, а за перемогу – отримати одні з найбільших у світі призові – по 125 тисяч доларів США.

Читайте также:   Средняя зарплата в Украине упала

Минулого року в Києві відбувся чемпіонат Європи зі стрибків у воду, де наша команда здобула перше місце. Також був проведений етап кубка світу з лижних гонок та біатлону, під час якого українці здобули три олімпійські та паралімпійські ліцензії. Також проведено чемпіонат світу з хокею, а цього року планується аналогічний чемпіонат серед юнаків. Усе це відбувається за рахунок ефективної політики Міністерства молоді та спорту, а також злагоджених дій Уряду і парламенту. Так, зокрема, в бюджеті країни на 2018 рік суттєво збільшено виділення коштів на розвиток молодіжної політики і спорту, що дозволило підняти зарплатню тренерам у ДЮСШ, нашим спортсменам зі збірних команд, а також мати кошти на реконструкцію діючих та будівництво нових спортивних об’єктів.

Очікуємо, що у 2018 році відкриємо Національний молодіжний центр України.

До 2020 року в Україні діє стратегія національно-патріотичного виховання, яка дозволила залучити до цього руху молодих українців. Створити нові молодіжні та дитячі організації, у тому числі – за підтримки ООН, ЮНІСЕФ, Ради Європи.

Дуже важлива молодіжна ініціатива у реалізації «Пакту заради молоді», до якої долучилося близько 200 найпотужніших підприємств України та світу. Причому половина з них – тільки протягом останнього року. Саме вони створили близько 10 тисяч нових робочих місць для проходження навчальної практики, за результатами якої найкращим запропонували перше робоче місце. Ще одна важлива складова політики Мінмолодьспорту – це підвищення здорового способу життя молоді. 14 % спортивних українців, залучених до фізичної активності, – не межа. Ми прагнемо кращої статистики, тому щорічне тестування на спортивну активність, відкриття нових можливостей – серед завдань держави.

Наразі відбувається будівництво нових спортивних об’єктів, відкриття дитячих юнацьких спортивних шкіл, залучають нових тренерів. Утримати 1281 ДЮСШ, а також будувати нові – нелегке, але украй важливе завдання.

Вірю, що 2018 рік буде віховим як для розвитку освіти, молодіжної політики і спорту, так і для національної безпеки та оборони. Правоохоронної діяльності, соціальної сфери, промислової політики, економічного розвитку. Закликаю молодь до розбудови української держави!

Письмо

Не успеваете всё читать ?
Подпишитесь на рассылку Деньги Плюс.
Самое важное и интересное из
сегодняшних новостей вам на почту.

Это бесплатно.




Нет комментариев

Напишите комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.